21 гр

Українська література

Тема уроку
                                    Ю. Яновський

              Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму.

Мета  уроку  дати характеристику роману, звернути увагу на композицію, охарактеризувати родину Половців, підкреслити героїзм народу в роки  громадянської війни

 Роман у новелах «Вершники» — зразок соцреалізму

       

 «Вершники» — потрясли. Вражав кожний образ, кожна фраза, кожне так вдало й точно вжите слово. Творчість Яновського для мене стала яскравим і привабливим маяком» (Юрій Збанацький).

  Після з'яви 1935 р. роману в новелах «Вершники» письменник став досить відомим. Цей твір узагалі протягом довгого часу вважався вершинним здобутком митця. «В цій невеликій книжці закладено три роки роботи, три роки всіляких думок і самовідчувань, усяких життєвих умов», — читаємо в записниках автора. Що за цими словами?

Насамперед «Вершники» були своєрідним компромісом із самим собою, способом реабілітувати себе перед офіційною критикою, «виправити» помилки «Чотирьох шабель», що за них було розіп'ято письменника. 

  Роман цей з'явився своєчасно. Вже були арештовані М. Куліш, В. Підмогильний, Є. Плужник, М. Зеров, М. Драй-Хмара, розстріляний Г. Косинка...

  «Вершники» написані ідеологічно правильно, є в них і провідна роль більшовицької партії, і перемога червоного прапора, і оспівування «непорушного» союзу робітників і селян, героїзм комуністів. Роман був даниною своєму часові, але, на відміну від подібних творів, усе — таки талановитою. Кажемо так завдяки кращим новелам: «Дитинство», «Подвійне коло», «Шаланда в морі», які нагадують обережний рух корабля між рифами.

Цей корабель пливе — вони споріднені з народно-пісенною традицією, у них автор апелює до загальнолюдських цінностей. Він показує трагедію українського народу — розпад роду, родини заради якихось нових цінностей.

Усі три новели зв'язані між собою цією болючою та актуальною проблемою.

Жанр — новелістичний роман.

Головні герої: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша.

Тема громадянської війни у романі «Вершники» постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти.

Композиція: роман складається із восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни:

1. «Подвійне коло»

2. «Дитинство»

3. «Шаланда в морі»

4. «Батальйон Шведа»

5. «Лист у вічність»

6. «Чубенко, командир полку»

7. «Шлях армій»

8. «Адаменко»

Проблематика «Вершників»:

□ Трагедія роду й народу.

□ Розпад родини заради ідеї.

□ Революція і народ.

□ Політичні платформи різних партій і політичних сил.

□ Відданість справі.

□ Творча праця та духовні цінності.

□ Проблема братовбивчої громадянської війни.

Особливості «Вершників»

□ Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов'язаних новел.

□ Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.

□ Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів».

□ Має ознаки народної думи, героїчної поеми, новели.

□ Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.

□ Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією.

□ Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб.

            Термін «соціалістичний реалізм» з'явився в 1932 р. Його появі передували теоретичні дискусії, в межах яких теоретики і практики мистецтва намагалися знайти поняття, найбільш адекватне новій «ролі і якості мистецтва доби соціалізму». 

        А. Луначарський, наприклад, вважав, що складається мистецтво «соціального реалізму», О. Толстой наполягав на понятті «монументальний реалізм», В. Маяковський – «тенденційний», М. Хвильовий вводив термін «революційний романтизм», а В. Поліщук – «конструктивний динамізм».

              Тоді ж у літературі зустрічалися й поняття «революційний реалізм», «романтичний реалізм», «діалектичний реалізм» тощо.

Соціалістичний реалізм (лат. socisalis — суспільний, real is — дійсний) — унітарний, псевдохудожній напрям і метод радянської літератури, що сформувався під впливом натуралізму і так званої пролетарської літератури. Він був провідним у мистецтві з 1934 по 1980 рік. Радянська критика пов'язувала з ним найвищі досягнення мистецтва XX століття.

Генетично й типологічно, — відзначає Д. Наливайко, — соцреалізм належить до специфічних явищ художнього процесу XX століття, що утворювалися за тоталітарних режимів".' Це, за словами Д. Наливайка, "специфічна доктрина літератури та мистецтва, сконструйована компартійною бюрократією та ангажованими митцями, накинута зверху державною владою і впроваджувана під її керівництвом і постійним контролем"

завдання: Читати новели: " Подвійне коло", "Дитинство", "Шаланда  в морі"